#Сузір_явдії

#Grani

#Порадипсихолога_SolovejOV

СУЇЦИДАЛЬНІ ДУМКИ У ДІТЕЙ: ЯК ЇХ РОЗПІЗНАТИ ТА ОБГОВОРИТИ З ДИТИНОЮ

Однією з найскладніших тем у сфері психічного здоров’я є самогубства, особливо коли йдеться про ризик дитячих суїцидів. Страх того, що розмова може підштовхнути до дії, нерозуміння, як спілкуватися на тему самогубства, і власні переживання часто заганяють у глухий кут навіть найвідповідальніших дорослих. Через це дитина може залишитися наодинці з власними страхами та переживаннями.

До вашої уваги детальний опис можливих ознак суїцидальних думок у дитини, поради щодо підготовки до розмови про це та номери, за якими можна отримати підтримку фахівців.

Загальні ознаки того, що дитина може переживати суїцидальні думки

Відчуття безнадійності та безпорадності. Дитина може часто говорити про відчай, безнадійність або власну нікчемність. Їй може здаватися, що з її проблем немає виходу. Також вона може висловлюватися на теми смерті, самогубства чи безнадійності у своїх письмових роботах або творчому самовираженні. Доволі часто діти можуть говорити: «Без мене всім стане краще» тощо.

Прямі розмови про смерть або самогубство та романтизація суїциду. Дитина може говорити: «Я хотіла б померти» або «Я хочу зникнути». Також ідеться про пошук дитиною відповідної інформації в інтернеті.

Уникання попередніх захоплень, діяльності та стосунків. Дитина може віддалитися від друзів, сім’ї та занять, які їй колись подобалися. Вона може частіше усамітнюватися й уникати соціальної взаємодії, відштовхувати близьких раніше людей та псувати стосунки. Такі свої дії дитина часто може аргументувати твердженням «Щоби ніхто за мною не сумував».

Зміни настрою та поведінки. Дитина може стати більш дратівливою, тривожною або схвильованою, у неї можливі різкі зміни настрою. Також можуть виникати значні зміни в режимі сну, наприклад, безсоння або надмірний сон. Поширеним проявом є і різке зниження академічної успішності.

Віддавання своїх особистих речей та написання листів. Дитина може віддати важливі особисті речі або висловлювати бажання залагодити усі свої незавершені справи. Також дитина може писати листи й записки своїм близьким зі словами прощання чи з вибаченнями.

Ризикова поведінка, наприклад, зловживання психоактивними речовинами, необережне кермування чи самоушкодження, може свідчити про глибинний емоційний дистрес.

Одним із найважливіших маркерів високого ризику є попередні спроби самогубства. Історія попередніх суїцидальних спроб або самоушкоджень значно збільшує ризик майбутніх спроб, і до неї слід ставитися серйозно.

Таких ознак є чимало, і важливо серйозно ставитися до будь-яких змін у поведінці дитини та звертатися по допомогу до фахівця із психічного здоров’я.

Якщо ви помітили такі прояви у поведінці вашої дитини, її друзів чи інших дітей поруч, то важливо розуміти, що власний страх чи сором не повинен заважати вам поговорити про це з дитиною. Інакше вона залишиться наодинці зі своїми складними думками, відчуттями безпорадності та власної непотрібності.

Як обговорювати з дитиною тему суїциду

Такий діалог є дуже чутливим і делікатним, вимагає багато чуйності та розуміння. Важливо обрати вдалий час та обставини, за яких відбуватиметься ця розмова. Знайдіть тихе і відокремлене місце, де вас ніхто не відволікатиме. Намагайтеся створити умови, за яких дитина почуватиметься в безпеці.

Будьте чесними, використовуйте зрозумілу і просту мову, яка відповідає віку дитини. Поясніть, що самогубство — це коли людина відчуває себе настільки переповненою своїми проблемами чи емоціями, що бачить припинення життя єдиним способом уникнути болю.

Акцентуйте, що суїцидальні думки — не рідкість. Розкажіть, що вони можуть бути ознакою того, що хтось потребує допомоги. Діліться з дитиною тією інформацією, яка відповідає її рівню розвитку. Говоріть простими та зрозумілими їй словами.

Спростуйте будь-які хибні уявлення дитини про самогубство. Наприклад, поясніть, що це не егоїстичний вчинок, а результат сильного емоційного стресу.

Активне слухання — ще одна складова успішного діалогу. Заохочуйте дитину ділитися своїми думками та почуттями. Слухайте уважно, не перебивайте і не засуджуйте. Схвалюйте її емоційні прояви і дайте їй зрозуміти, що це нормально — почуватися наляканою, сумною чи розгубленою.

Дайте дитині зрозуміти, що вона може поговорити з вами про що завгодно і що ви завжди готові її підтримати. Зробіть так, щоб дитина розуміла, що вона не самотня, що вам не байдуже і ви можете й хочете їй допомогти.

Заохочуйте дитину звертатися по допомогу, якщо вона помітить ці ознаки у себе чи в інших. Зокрема, дитина має розуміти, що може обговорити ці теми з дорослими, яким вона довіряє, наприклад, із батьками, вчителями або шкільними консультантами.

Поділіться з дитиною телефонами довіри або служби психічного здоров’я, до яких вона можуть звернутися по підтримку. Зокрема, за посиланням ви знайдете перелік номерів безоплатних «гарячих ліній», за якими можна отримати анонімну консультацію.

Моніторте ситуацію та регулярно спілкуйтеся з дитиною, щоб дізнатися, як вона почувається, і пропонуйте їй постійну підтримку. Заохочуйте дитину продовжувати говорити про свої почуття і проблеми.

Небезпека в інтернет-просторі

Ще однією зоною небезпеки є участь дитини в суїцидальних групах в інтернет-мережі, зокрема онлайн-форумах чи спільнотах у соціальних мережах, які пропагують або нормалізують суїцидальну поведінку.

Є кілька стратегій, що допоможуть захистити вашу дитину та обговорити з нею цю проблему.

• Сприятливе та неупереджене середовище. Дайте дитині зрозуміти, що вона може прийти до вас із будь-якими проблемами чи питаннями без страху покарання.

• Розкажіть дитині про небезпеку онлайн-спільнот, які пропагують самоушкодження чи суїцидальну поведінку. Поясніть, що ці групи можуть бути шкідливими і заохочувати до ризикової поведінки, яка може мати серйозні наслідки.

• Запровадьте чіткі та послідовні правила і настанови стосовно діяльності вашої дитини в інтернеті. Зокрема, визначте, які сайти їй дозволено відвідувати і з ким вона може спілкуватися онлайн.

• Стежте за тим, як дитина користується інтернетом, і регулярно перевіряйте історію переглядів, аби переконатися, що вона не має доступу до неприйнятного контенту.

• Також стежте за активністю в соціальних мережах. Орієнтуйтеся в наявних акаунтах вашої дитини в соцмережах, а також у групах і спільнотах, у яких вона бере участь. Підпишіться на них або додайте в друзі на платформах соціальних мереж і періодично переглядайте їхні пости, коментарі та взаємодію.

• Важливими є навички критичного мислення у дитини, щоб критично оцінювати інформацію, з якою вона стикається в інтернеті. Навчіть її ставити під сумнів достовірність джерел, розпізнавати потенційні небезпеки.

• Найнадійніша превенція — навчити дитину здоровим способам подолання стресу, тривоги і складних емоцій. Станьте прикладом застосування здорових стратегій подолання стресу. Це може бути розмова з близькими дорослими, яким дитина довіряє, заняття, хобі чи діяльність, які їй подобаються, або фізичні техніки розслаблення.

Ось перелік безоплатних "гарячих ліній", що діють в Україні. Якщо ви потребуєте допомоги – звертайтеся за одним із цих номерів.

• 0 800 60 20 19 – контакт-центр МОЗ

• 1547 – урядова лінія

• 0 800 33 20 29 – лінія підтримки для ветеранів та членів їхніх родин Українського ветеранського фонду (працює цілодобово)

• 0 800 100 102 – лінія Національної психологічної асоціації

• 0 800 210 160 – лінія міжнародної гуманітарної організації "Людина в біді"

• (044) 456 17 02, (044) 456 17 25 – лінії Київського міського центру психолого-психіатричної допомоги при станах душевної кризи

• 0 800 211 444 – лінія емоційної підтримки Міжнародної організації з міграції

• 7333 – національна лінія з питань профілактики самогубств та підтримки психічного здоров’я Lifeline Ukraine

• 0 800 500 335 (з мобільного або стаціонарного) та 116 123 (з мобільного) – лінія  ГО "Ла Страда-Україна".

Усі консультації надаються анонімно та конфіденційно.

• Говоріть з дитиною про психічне здоров’я, профілактику самогубств і потенційну небезпеку онлайн-спільнот. Заохочуйте її ставити запитання і відкрито висловлювати свої побоювання. Дайте дитині зрозуміти, що вона не самотня і що їй завжди можна допомогти, якщо вона бореться зі складними емоціями або думками про самогубство.

Якщо ви стурбовані тим, що ваша дитина може бути схильна до ризику самоушкодження або суїцидальної поведінки, запитайте поради у фахівця з психічного здоров’я.

Практичний психолог Ольга СОЛОВЕЙ

Матеріал підготовлено в рамках Всеукраїнської програми з ментального здоров’я «Ти як?», ініційованої першою леді Оленою Зеленською.

 #Сузір_явдії

#Grani

#Порадипсихолога_SolovejOV

Допомагаємо підлітку стати більш самостійним

Рекомендації про те, як навчити підлітка бути самостійним і відповідати за свої вчинки

Коли дитина вступає в підлітковий вік, батькам властиво турбуватися про те, як задовольнити її потреби в самостійності та водночас забезпечити їй всебічну безпеку. У цьому питанні важко знайти золоту середину, і тривога про благополуччя підлітка часто бере верх. З іншого боку, всі батьки хочуть, щоб їхня дитина в майбутньому стала незалежною дорослою людиною.

Підліток і самостійність

Підлітку потрібно більше самостійності, ніж раніше. Ви побачите цю потребу навіть в його простих повсякденних справах. У цьому непростому віці дитина більше дізнається про доросле життя та про те, що таке відповідальність. Також у цей період вона найбільш схильна до невиправданого ризику. Зберегти баланс між самостійністю й безпекою - складне завдання, адже підлітки акцентують свою увагу тільки на самостійності.

Любіть і підтримуйте підлітка

Це найважливіше, що ви можете для нього зробити. У цьому віці діти часто соромляться фізичних проявів батьківської любові, особливо в присутності інших людей. Але є багато інших способів проявити любов і турботу:

• Цікавтеся заняттями та друзями дитини.
• Проявляйте інтерес до її хобі й захоплень.
• Будьте уважним слухачем.
• Частіше говоріть дитині, що ви любите її.
• Завжди зважайте на думку підлітка.
• Не засуджуйте й не оцінюйте.
• Не глузуйте з нього в присутності інших людей.

Дотримуючись даних порад, ви зробите дитину більш упевненою в собі та щасливою. У свою чергу, вона стане набагато відповідальнішою.

Болота і глобальне поепління. Як вони пов'язані?

00:00

00:25 / 08Увімкнути звук

Копіювати відео посилання

Відтворити / Зупинити

Вимкнути / Увімкнути звук

Повідомити про помилку

Мова

Поділитися

Vidverto Player

Поважайте емоції й потреби підлітка

Підліток – поки ще не дорослий, але це не означає, що з його думкою не потрібно рахуватися. Важливо розуміти, що в підлітковому віці емоції та психіка ще не сформовані й досить хаотичні. Підліток часто ніяковіє, гнівається та хвилюється. Це цілком нормально, це природна частина дорослішання. Ваше завдання – показати дитині свою повагу й повну підтримку:

• Завжди проявляйте повагу до дитини, слухаючи, що вона хоче вам сказати.
• Якомога частіше давайте дитині можливість відчути свою значимість, прислухайтеся до її думки.

Це чудовий спосіб налагодити спілкування з дитиною. Вона буде відчувати, що її люблять і поважають. А ваше спілкування буде більш довірливим.

Довірливо розмовляйте з підлітком на особисті теми

Підліток потребує особистого простору. Будь-яка дрібниця може здатися йому порушенням його особистих кордонів. У підлітковому віці батькам важливо встановити підлітку рамки дозволеного:

• Чудовою нагодою показати дитині, чого від неї чекають у родині, вважається встановлення сімейних правил. Важливо, щоб ви при цьому були чесними та встановлювали правила розумно. Наприклад, нормально вимагати від підлітка, щоб він повертався додому о 21-22 годині, але вимагати бути вдома до 19 години – надто суворо.
• Від друзів, однолітків та з Інтернету підліток багато дізнається про секс. Ця інформація не завжди правильна, тому варто відверто поговорити на цю тему з підлітком. Говоріть упевнено, не соромлячись. Зрозумійте, що ви є для нього головним джерелом правильної, перевіреної інформації, тому будьте відкриті для спілкування. Якщо вам некомфортно говорити на дану тему – попросіть про це чоловіка.
• Поговоріть з дитиною про секс, але акцентуйте її увагу на тому, що ви не схвалюєте статевий зв'язок у ранньому віці. Розкажіть підлітку про методи контрацепції, про негативні наслідки ранньої вагітності та про те, як убезпечити себе від сексуального насильства.
• Обов'язково розкажіть підлітку про шкоду наркотиків. Якщо дитина рішуче хоче спробувати алкоголь – запропонуйте їй влаштувати вдома вечірку з друзями й дозвольте вжити алкоголь у невеликій кількості. Переконайтеся, що всі присутні на вечірці прийшли до вас із дозволу їх батьків.

Зрозумійте, що підліток – уже не дитина

• Багато батьків вважають, що підліток – усе ще дитина, але не всі навколишні згодні з даною думкою. Розкажіть підлітку, що першим кроком на шляху до самостійності є розуміння того, що він уже не дитина. І не варто очікувати, що люди будуть поблажливі до нього так само, як до маленької дитини.
• Скажіть підлітку, що він повинен поводитися як дорослий, якщо хоче, щоб люди ставилися до нього серйозно. Розкажіть, як діють дорослі в тій чи іншій ситуації.

Підліток і відповідальність за вчинки

• Коли підліток бере на себе відповідальність за свої дії та слова, він стає більш самостійним. Поясніть йому, що завжди необхідно відповідати за вчинки. Люди охоче взаємодіють з відповідальними людьми, здатними відстоювати точку зору.
• Розкажіть підлітку, що допускати помилки в процесі дорослішання й навчання – нормально. Навчіть його визнавати свої помилки й радіти правильним рішенням. Також навчіть бути максимально чесним і визнавати помилкові рішення.

Покажіть підлітку, як заслужити довіру тих, хто його оточує

• Якщо ви хочете, щоб ваш підліток став самостійним – допоможіть йому заслужити довіру людей. Як тільки навколишні побачать, що підлітку можна довіряти – вони дадуть йому можливість самостійно приймати рішення.
• Привчіть дитину до того, щоб вона дотримувалася встановлених правил, завжди повідомляла батькам, де вона знаходиться, слухала старших.

Домашні обов'язки – невід'ємна частина самостійності

• Самостійність означає не тільки свободу, а й такі речі, як обов'язки та відповідальність. Скажіть підлітку, що він уже достатньо дорослий, і йому потрібно виконувати хоча б найпростіші домашні обов'язки. Дозвольте йому допомагати вам у міру можливостей і виконувати деякі справи.
• У виконанні домашніх обов'язків підліток може звертатися до вас по допомогу, але при цьому він повинен проявити ініціативу. Він уже досить дорослий для того, щоб готувати вечерю для всієї родини, доглядати за рослинами, купувати продукти.

Навчіть підлітка готувати

• Навичка приготування різних страв стане в пригоді не тільки дівчаткам. Якщо підліток навчиться готувати, він стане більш самостійним і буде менше залежати від інших.
• Разом з дитиною знаходьте цікаві рецепти в Інтернеті й готуйте їх удома. Можна влаштовувати дні іноземної кухні та спробувати оригінальні страви, а заодно більше дізнатися про культуру та звичаї інших країн.

Навчіть дитину правильно розставляти життєві пріоритети

• Набуваючи самостійності, дитина повинна навчитися відрізняти головне від другорядного, а також правильно розставляти пріоритети. Поясніть дитині, що є справи, яким варто приділити головну увагу, і є ті, які можна виконувати у вільний час.
• Підліток повинен розуміти, що деякі справи можуть здаватися терміновими, проте їх можна відкласти. І навпаки: він може відкладати важливі справи через те, що вони здаються занадто складними.
• Допоможіть підлітку скласти список справ на день. Запропонуйте йому розставити справи в порядку їх важливості, починаючи з найбільш термінових. Підкажіть, де він неправильно розставляє пріоритети.

Навчіть дитину піклуватися про власну безпеку

• Коли підліток стає більш незалежним, батьки часто побоюються за його безпеку. Віддайте підлітка в секцію самооборони. Коли він буде знати, як захистити себе в небезпечних ситуаціях, йому буде не так страшно проявляти самостійність.
• Поясніть дитині, що завжди необхідно піклуватися про власну безпеку, незалежно від того, наскільки він упевнений у своїх силах. Не варто гуляти в небезпечних місцях або йти гуляти з людьми, з якими він не відчуває себе в безпеці.
• Навчіть підлітка не заходити в ліфт з незнайомцями й не ходити на вечірки до незнайомих людей.

Підліток повинен знати, до кого звертатися в ситуації небезпеки

• Дитина повинна напам'ять вивчити номери телефонів, за якими вона може зателефонувати в небезпечних ситуаціях або тоді, коли їй знадобиться допомога.
• Підліток повинен знати адресу найближчого відділення поліції й лікарні й те, як туди можна швидко дістатися в разі потреби.

Коли ваша дитина переживає труднощі підліткового віку, вам теж доводиться непросто. Але підлітковий вік – сприятливий час для того, щоб поділитися з нею своїми тривогами. Це дасть їй зрозуміти, як сильно ви її любите і як сильно про неї піклуєтеся. Так вона стане більш відповідальною й почне піклуватися про власну безпеку.

https://childdevelop.com.ua/articles/develop/4025/