20.11 Консультація для батьків на тему: «Емоційна підтримка дитини в сім’ї»

Сім’я для дитини є середовищем, яке забезпечує її психічний і особистісний розвиток. Усі батьки люблять своїх дітей і намагаються зробити їх щасливими, але часто вони змушені долати несподівані труднощі й проблеми у вихованні.

Психологи та педагоги глибоко переконані в тому, що саме сім’я визначає, наскільки щасливою, захищеною, врівноваженою виросте дитина, як вона уживатиметься з дорослими та однолітками; наскільки буде впевнена у своїх можливостях, добродушна або байдужа.

Симптоми емоційної напруженості:

• часті неадекватні емоційні стани (плач, депресія, апатія, невмотивовані вияви злості, полохливість, тривожність, конфліктність);

• дитина не радіє новим іграшкам;

• зниження пізнавальної активності (брак реакції новизни);

• малюнки в темних тонах;

• зміна рухової активності (підвищення – зниження);

• зміни в апетиті;

• проблеми зі сном (аж до безсоння);

• зміни в поведінці дитини.

М. Карамзін писав: «Без хороших батьків немає хорошого виховання, незважаючи на всі школи, інститути й пансіони».

Емоційне неблагополуччя – це ситуативний дискомфорт, що виявляється зовні тією чи іншою мірою. Відомо, що тривалі негативні емоції призводять до появи соматичних захворювань.

Чому дитина погано поводиться?

Ми часто запитуємо себе, чому дитина не слухається та погано поводить себе. Щоб зрозуміти, чому це відбувається, спробуємо розібратися спочатку в причинах. Психологи визначили чотири основні приховані серйозних порушень поведінки дітей.

Перша – боротьба за увагу. Якщо дитина не отримує вдосталь уваги, яка їй так потрібна для нормального розвитку, вона знаходить свій спосіб її отримати: непослух. Батьки раз у раз відволікаються від своїх справ, роблять зауваження… Не можна сказати, що це приємно, але увагу все-таки отримано. Краще така, ніж ніякої.

Друга – боротьба проти надмірної батьківської опіки. Дітям важко, коли батьки спілкується з ними здебільшого у формі зауважень, побоювань, вказівок. Дитина починає повставати. Вона відповідає упертістю, діями наперекір. Сенс такої поведінки – відстояти право самому вирішувати свої справи, показати, що вона особистість. Не важливо, що її рішення часом не дуже вдале, навіть помилкове. Зате воно своє, а це головне!

Третя причина – бажання помститися. Діти часто ображаються на батьків. Наприклад: батьки уважніші до меншої дитини; мати розійшлася з батьком; удома з’явився вітчим; батьки постійно сваряться… Багато поодиноких приводів: різке зауваження, несправедливе покарання. У глибині душі дитини переймається, а на поверхні – протести, непослух, неуспішність. Сенс поганої поведінки: «Ви зробили мені погано, хай і вам буде так само!»

Четверта причина – втрата віри у власній успіх. Накопивши гіркий досвід невдач і критики на свою адресу, дитина втрачає впевненість у собі, у неї складається низька самооцінка. Вона може прийти до висновку: «Нема чого намагатися, все одно нічого не вийде». При цьому зовні вона показує, що їй усе одно: «І нехай погана, і буду погана». Виявити справжню причину непослуху й поганої поведінки досить просто, хоча спосіб може здатися парадоксальним.

Батькам потрібно звернути увагу на власні почуття. Якщо дитина бореться за увагу, виникає роздратування. Якщо підґрунтя стійкої неслухняності – протистояння волі батька, то виникає гнів. Якщо прихована причина – помста, то у відповідь виникає образа. Коли дитина глибоко переживає своє неблагополуччя, батько чи мати потрапляє у владу почуття безнадійності, а часом і відчаю. Що ж робити далі? Загальна відповідь на питання – не реагувати звичним чином. Адже що більше дорослий незадоволений, то більше дитина переконується: її зусилля досягли мети. І вона відновлює їх із новою енергією. Дорослому потрібно усвідомити, що саме він відчуває, і перейти до позиції допомоги.

Існує принцип, без дотримання якого спроби налагодити відносини з дитиною виявляються безуспішними. Принцип цей – безумовне прийняття дитини.

Безумовно приймати дитину – означає любити її не за те, що вона гарна, розумна, помічниця тощо, а просто так, за те що вона є. Багато батьків вважають головними виховними засобами покарання й заохочення. А це свідчить про «умовну любов»: щось зробив – хороший, чогось не зробив – поганий. Таким чином виховання, тобто передавання досвіду, знань, зводиться до якоїсь дресури.

Психологи довели, що любов, турбота, ласка – це основні життєві потреби дитини. Ніколи і ні за яких умов у неї не повинно виникати сумнівів у прихильності батьків, у своїй психологічній захищеності. Ця потреба задовольняється, коли ви повідомляєте дитині, що вона вам потрібна, що ви її любите й цінуєте. Робити це можна різними способами: «Я дуже сумувала за тобою на роботі», «Я дуже люблю гратися з тобою».

Відомий психотерапевт В. Сатир рекомендує обіймати дитину кілька разів на день, кажучи, що для гарного самопочуття не лише дитині, а й дорослому потрібно не менш ніж 8 обіймів на день.

Тож любіть свою дитину та обіймайте якомога частіш! І на згадку про нашу зустріч пропоную вам пам'ятки.

18 жовтня – Європейський день протидії торгівлі людьми

 

#Сузір_явдії

#grani

#Порадипсихолога_SolovejOV

18 жовтня – Європейський день протидії торгівлі людьми

Щорічно 18 жовтня відзначається Європейський день боротьби з торгівлею людьми, мета якого – висвітлення проблеми торгівлі людьми, необхідність об’єднання зусиль для протидії цьому явищу, переслідування злочинців, надання допомоги постраждалим особам.
 
 — протизаконна торгівля в цілях комерційної сексуальної експлуатації або примусової праці – сучасна форма рабства. Ця діяльність є найшвидше зростаючою кримінальною діяльністю у світі і пов’язана з незаконною торгівлею зброєю, як другою за величиною після торгівлі наркотиками.
 
Зіткнувшись із прямим чи опосередкованим впливом збройного конфлікту РФ, внутрішнім переміщенням та економічним спадом, населення стало більш схильним та уразливим до різних форм експлуатації. У зв’язку з цим актуалізується проблема потрапляння громадян України у ситуації торгівлі людьми.
 

 
вербування, перевезення, передача, продаж;
 
усиновлення (удочеріння) у комерційних цілях;
 
використання в порнобізнесі, примус до заняття проституцією;
 
використання у військових конфліктах;
 
залучення до злочинної діяльності;
 
трансплантація чи насильницьке донорство;
 
рабство і ситуації, подібні до рабства, примусова праця;
 
залучення в боргову кабалу;
 
використання шантажу, погроз, насильства.
 
          
 
забрали паспорт або інші документи;
 
позбавляли вільного пересування та спілкування з рідним;
 
пообіцяли добре оплачувану роботу (за кордоном чи в Україні), а потім не заплатили обіцяних грошей;
 
погрожували, били, ґвалтували, знущалися з людини або чинили психологічний тиск;
 
за допомогою фізичного чи психологічного насильства примушували виконувати роботу, якою особа не хотіла займатися;
 
примушували відпрацьовувати вигадані борги;
 
працю людини використовували, не виплативши повністю або частково обіцяної заробітної плати;
 
людина не мала можливості за власним бажанням кинути роботу;
 
примушували працювати понаднормово, при цьому реальні умови роботи були значно гірші, ніж обіцяли;
 
попри волю людини примушували жебракувати, здійснювати злочинну діяльність або використовували у збройному конфлікті та ін. схожі дії.
 
 Жертвою торгівлі людьми може стати будь-хто, будь-яка людина, незалежно від статі, віку, соціального статусу, рівня освіти тощо. Однак, у першу чергу, до можуть потрапити такі категорії, як:
 
безробітні люди працездатного віку;
 
жителі сільської місцевості;
 
люди, які мають низький рівень доходів;
 
особи, що працюють за кордоном нелегально;
 
особи, що нелегально виїжджають за кордон або нелегально в’їжджають та перебувають на території тієї чи іншої країни;
 
люди, що користуються послугами сайтів та застосунками знайомств або шукають посередництва для укладання фіктивних шлюбів;
 
особи, які працюють у сфері розваг;
 
особи, які раніше уже були жертвами торгівлі людьми;
 
діти, в тому числі – діти-сироти, бездоглядні діти або, позбавлені батьківського піклування тощо.
 
 Якщо ви чи ваші знайомі стали жертвою торгівлі людьми або ви володієте інформацією щодо таких злочинів негайно повідомте за телефонами:
 

 
1547 – гаряча лінія з протидії торгівлі людьми;
 
527 – Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів;
 
112 – служба екстреної допомоги в ЄС;
 
0 800 213 103 – Контакт-центр системи безоплатної правової допомоги;
 
0 800 500 335 або на короткий номер 116 123 – Гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації;
 
0 800 500 225 або на короткий номер 116 111 Національна дитяча гаряча лінія;
 
1545 (обрати цифру 3) – Урядова консультаційна лінія з питань безпеки дітей в Інтернеті

https://view.genially.com/5ecbc3fe92703d0d8f4634d4/vertical-infographic-torgivlya?authuser=0

https://www.facebook.com/share/v/5AtL5ws8EE1zaFFn/

https://www.canva.com/design/DAGS0EvD2e4/TsBRU2yzqtK_VsXe4YPkJQ/edit?authuser=0

10 жовтня-Всесвітній день психічного здоров'я

 #Сузір_явдії

#grani

#Порадипсихолога_SolovejOV

10 жовтня- Всесвітній день психічного здоров'я

Всесвітній день психічного здоров’я (World Mental Health Day) або День ментального здоров’я у світі та в Україні відзначається щороку 10 жовтня. Свято покликане звернути увагу на проблеми, пов’язані з психічним станом людини, та для підтримки людей з подібними захворюваннями. Основна мета цього святкування – скоротити поширеність захворювань, пов’язаних з психічними розладами: депресивні стани, фобії, розлади особистості, алкогольна та наркотична залежності, шизофренія, недоумкуватість, порушення свідомості тощо.

Окрім того, Всесвітній день ментального здоров’я спрямований на підтримку людей, які не страждають на серйозні відхилення з боку психіки, проте переживають скрутні часи та потребують сили волі й характеру, які б допомогли їм впоратися з будь-якими життєвими труднощами.

День психічного здоров’я вперше з’явився в 1992 році і став щорічним заходом за підтримки ВООЗ та Всесвітньої Федерації психічного здоров’я.

Спочатку у цього дня не було конкретної тематики. Він був спрямований на масове просвітництво людей з актуальних питань, пов’язаних із психологічним станом людини. Перші 3 роки єдиним заходом в цей день була телепередача, що тривала 2 години та транслювалася в усьому світі з телефонними дзвінками в прямому ефірі.

У 1994 році від Генерального секретаря ВООЗ надійшла пропозиція розробляти щорічну тему дня, яка буде детально розбиратися та обговорюватися в цей день. Таким чином за минулі роки було висвітлено безліч тем, що стосуються психічного здоров’я жінок, дітей, боротьби з самогубствами, важких залежностей, жорстокості і насильства тощо. Захід отримав велику підтримку з боку багатьох країн та за кілька років переріс в подію світового масштабу, яким зацікавились більшість держав та громадські організації, що спеціалізуються на аспектах психіатричної допомоги.

За даними ВООЗ, в світі депресією страждають понад 264 млн. людей, біполярним розладом – 45 млн., деменцією – 50 млн., і це тільки офіційно зареєстровані випадки. Депресія стала однією з найпоширеніших у світі причин втрати працездатності.

Стан ментального здоров’я в Україні

Статистика в Україні показує жахливі числа. Понад 1,5 млн. мешканців нашої країни страждає від психічних захворювань. Понад 2 мільйонів щороку звертаються за допомогою до фахівців психіатрії та більшість з них госпіталізуються. Нервові розлади різного характеру та різного ступеня важкості є проблемою кожного третього українця. До того ж, наша країна посідає 1-ше місце за кількістю психічних розладів в Європі.

Це статистика до повномасштабного вторгнення. Близько 10 млн. мільйонів українців можуть зіткнутися з ризиком розвитку психічних розладів, таких як депресія та посттравматичний стресовий розлад, внаслідок війни. І це, мабуть, оптимістичний прогноз.

У Міністерстві охорони здоров’я прогнозують, що через війну психологічної підтримки потребуватимуть понад 15 млн українців. При цьому близько 3–4 млн людей треба буде призначати медикаментозне лікування. Після війни щонайменше кожна п’ята людина буде мати негативні наслідки для психічного здоров’я. За даними МОЗ, у 20–30 % осіб, які пережили травматичні події, може розвинутись ПТСР. Крім того, через 5–7 років очікують зростання кількості осіб з наркотичною, алкогольною та іншими залежностями. Через психоемоційне напруження, спричинене війною, українці постаріють на 10–15 років, тобто хвороби, притаманні для зрілого та літнього віку, будуть траплятися на 10–15 років раніше, ніж це було до війни [за даними соціологічного дослідження].

Бережіть себе, по можливості звертайтеся за допомогою до спеціалістів. Психологи та психотерапевти можуть значною мірою покращити ментальне здров’я та попередити розвиток психічних розладів.

Як зберегти ментальне здоров’я?

Універсальні поради, які допоможуть попередити кризовий стан та зберегти психічне здоров'я в умовах війни:

Відновлення почуття контролю. Необхідно знайти сферу в житті, яку будете контролювати.

Залученість — це друга складова життєстійкості. Чим більше ви залучені до корисної діяльності, не зависаєте у своїх думках — тим сприятливіше відновлення психологічної сили.

Прийняття ризику. "Необхідно розуміти, що ризик — це нормально, він завжди є у житті, просто зараз він надмірний. А віднайти якісь адекватні, індивідуальні методи протидії цьому ризику — це творче завдання для кожного".

ЧОМУ ВАЖЛИВИЙ ЦЕЙ ДЕНЬ? 

Мета свята – привернути увагу кожної людини на важливість ментального здоров’я. Воно в першу чергу залежить від кожного з нас та наших рідних. Ми повинні навчитися зберігати стійкість та душевну рівновагу в найскладніших ситуаціях, а при необхідності – звертатися за допомогою до відповідних фахівців.

У межах Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки розпрацьовано:

• довідник «Базові навички турботи про себе та інших» https://bbu.org.ua/bazovi-navichki-turboti-pro-sebe-ta-inshih-dovidnik/ ;

• новий розділ «Довідника безбарʼєрності» – «Етика взаємодії у період стресу»;

• керування стресом у застосунку «BetterMe»: «Mental Health»;

• ролики для телебачення «Скажи чесно, ти як?», аптечка самодопомоги від українських зірок і телеведучих https://www.youtube.com/playlist?list=PLwL4PWi8_YrcStHKFL77RGQOun_avQG-x;

• серія анімаційних відеороликів про природу стресу, допомогу собі та близьким https://www.youtube.com/@bezbaryernist.

Громадські ініціативи надання психологічної підтримки

Корисні покликання:

https://www.howareu.com/ - Всеукраїнська програма ментального здоров'я

https://lifelineukraine.com/contact - Національна професійна лінія з питань профілактики самогубств та підтримки психічного здоров’я «Lifeline Ukraine»;

https://tellme.com.ua/ онлайн-платформа «Розкажи мені»;

https://happymind.help/ - онлйн-платформа HAPPY MIND;

http://grani.in.ua/%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3/ - сторінка психолога 

https://forms.gle/T5zYZrygoFtk4JG8A - запис на консультацію до практичного психолога 

                                                                                                                        Матеріали взяті з мережі Internet 

Практичний психолог                                                                               Ольга СОЛОВЕЙ

Як підвищити самооцінку учнів.

  #Сузір_явдії

#Grani

#Порадипсихолога_SolovejOV

                                       Як підвищити самооцінку учнів.

Чому розумна дитина погано навчається? Якщо у вашому класі є учні, які, попри старанність та наполегливість, ще не відмінники, то ці прийоми для вас.

Психологи довели, що успішність людини та її самореалізація залежать від самооцінки. Чим кращої ви про себе думки, тим вдалішим є ваше життя. Чи думка дійсно матеріальна? Так. Діти з високою самооцінкою впевненіші у собі,  успішні не лише в навчанні, а й у позашкільному житті, популярніші серед однолітків.  Із таких школярів виростають ті, ким пишаються й батьки, й вчителі. Як їм допомогти стати успішними дорослими?

Самооцінка та успішність у навчанні

Самоповага не виникає на порожньому місці. Добре навчається той, кого дорослі частіше хвалять.

Звідки дитина дізнається, хто вона та як до неї треба ставитися? Звісно, від дорослих. Багато часу учень проводить у школі. Всі ставлення вчителя і учня одне до одного залежить і сприйняття предмета, а це відбивається й на оцінках. Скажіть дитині, що вона розумна і талановита – й побачите, як покращаться її оцінки.

Частіше хваліть своїх учнів навіть за  незначні досягнення. Кожен з них відчуватиме підтримку та впевненіше братиметься за більш складні завдання. А значить, покращуватиме й знання, й самооцінку.

Похвала надихає дитину повірити у власні сили, а  невеличкі перемоги – на значні досягнення.

Психологи пропонують техніку  Flow List, завдяки якій маленькими кроками можна дійти до великих успіхів. Технологія привчає мозок бути успішним. Що для цього необхідно? Слід скласти перелік завдань від найлегшого до досить складного. Виконувати їх  за наростанням складності. Не підвищувати рівень дуже швидко. Важливо давати відчути дитині перемогу та впевненість у собі на кожному рівні складності.

Наприклад, складіть план дій для дитини, якій важко впоратися з математикою. Нехай це буде щось веселе та легке. Пограйте з учнем у шпигунів. Видайте дитині надсекретне доручення для порятунку Всесвіту. Поінформуйте, що про кожну виконану дію має офіційно звітувати. І першим етапом буде вивчення таблиці множення на 3. Після успішного виконання цього доручення винесіть особисту подяку та підвищте рівень доступу до таблиці множення на 4. Тобто він успішно впорався із надсекретним дорученням. Саме час ускладнити завдання.

Нехай учень звикне, що предмет дається легко й приносить радість і гордість.  Важливо, щоб дитина наочно бачила свої успіхи. Це можуть бути подяки. Це може бути повний звіт за місію з вивчення таблиці множення.

Сформуйте позитивне ставлення до предмета, що колись відлякував. Завдяки застосуванню техніки Flow List  ви покращите не тільки знання учня, а й сформуєте у нього навички успішного подолання труднощів та створите умови для отримання задоволення від власних перемог. 

Самооцінка та соціалізація

Коли ми почуваємося впевненими та успішними? Чи можна бути в доброму гуморі, коли у тебе немає друзів? Як впоратися з труднощами, які вже виникли?

Звісно, подолати проблеми легше, відчуваючи підтримку близьких людей. А якщо настрій не дуже, то друзі завжди розвеселять. Ми сильні, вневнені та креативні, коли стосунки у колетиві дружні. Чим краще ми почуваємося в колективі, тим більшого успіху досягаємо у професійній діяльності.

До класу прийшов новий учень чи учениця? Бачите, що хтось із дітей на перерві тримається осторонь?  

Що як не сміх та спільна справа дарують кожному учаснику відчуття значимості та прийняття колективом? Об’єднайте клас веселою грою для тимбілдингу. Запросіть взяти участь й інших учителів, які викладають у цьому класі.

Пограйте у передавання уявного предмета. Для цього учасники сідають колом. Перший гравець жестами показує, який предмет та в якому напрямку передає. У другому раунді задійте вже два уявні предмети. Їх бажано пустити  у протилежних напрямках. Передавайте від різних учасників. Кількість раундів необмежена. У будь-який момент ведучий питає, у кого уявний предмет та що це таке. Найцікавіше, коли два та більше уявних предметів опиняються в одного гравця, й він має визначити, що ж тримає у руках.

Дитина, почуваючись частиною колективу, навчатиметься та поводитиметься значно краще. А ще й отримає безцінні навички комунікації, навчиться призетнувати себе. А це важливі вміння, які допоможуть успіху в дорослому житті.

Самооцінка та самореалізація

Як дістатися пункту призначення, не маючи ані мапи, ані координат? Ніяк. То як можна реалізувати себе, не знаючи ані про свої сильні сторони, ані  про цілі? Часто людина, невпевнена у собі, не помічає багатьох можливостей.

Запропонуйте учням написати список їхніх позитивних рис. Кожен з дитинства має знати, у чому його  «суперсила». Влаштуйте день компліментів та подяк. По-перше, це навчить дітей бачити не лише свої переваги, а й оточуючих. По-друге, добре слово, почуте від когось з оточуючих, додає сто балів до самооцінки.

Але мало знати, на що ти здатен. Добре ще й визначитися з тим, чого прагнеш. Успішних людей вирізняє вміння правильно та чітко формулювати цілі. Застосуйте методику ДСР (добре сформульований результат). Перше, на що необхідно звернути увагу, діти мають позитивно формулювати цілі. Тобто «не припинити битися», а «дипломатично вирішити конфлікт». Мета має бути підконтрольна виконавцю. Вона повинна  відповідати на запитання «що я можу зробити/як маю поводитися,  щоб отримати бажане?».  

Наступне, що учням слід обміркувати, що вони вже мають для реалізації цілі. Які ресурси є, а які ще треба отримати. Важливо протестувати свою мету на екологічність. Чи нікого вона не ображає? Чи нічиї інтереси не постраждають, коли я її досягну? Й на останок треба визначитися з першим кроком для досягнення мети. Що для цього я можу зробити вже зараз? Що я відчуваю зараз та відчуватиму, коли досягну бажаного?

Ці методики допоможуть вашим учням не тільки стати популярними у школі, добре навчатися й зайнятися справою, якою давно боялися, наприклад,  нарешті піти до гуртку скрапбукінгу. В дорослому житті сьогоднішні школярі вмітимуть формулювати свої цілі, знатимуть свої сильні сторони та бачитимуть безліч можливостей. Не виключено, що хтось із них стане мільйонером